МІЙ ШЛЯХ ЛЮБОВІ ДО СЕБЕ

Коли я тільки починала вивчати психологію, навіть не думала, що здобуті знання знадобляться насамперед мені. Незабаром я зіткнулася з життєвими випробуваннями, які змусили переосмислити багато чого — цінності, власне ставлення до себе й життя загалом. 

Тільки уявіть: молода дівчина, яка займається своєю справою за кордоном та очікує на появу дитини, дізнається про зраду партнера, а незабаром втрачає маму — найближчу людину, яка підтримувала. Цей удар був настільки сильним, що я ледве трималася «на плаву». Я почувалася загубленою, самотньою та беззахисною. Саме тоді в душі з'явилося прагнення навчитися любити себе. 

ЧОМУ ЦЕ ТАК ВАЖЛИВО?

Минуло кілька місяців після народження доньки, і мій шлюб почав розпадатися, а чоловік — проявляти агресію. Я зрозуміла, що сімейні проблеми частково були спричинені моїм ставленням до себе. Я не цінувала себе, власні почуття і бажання. Я завжди думала, що якщо дбатиму про інших, це зробить мене щасливою. Проте я помилялася.

На цьому шляху мені відкрилося кілька важливих істин.

ЛЮБОВ ДО СЕБЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ ІЗ ПРИЙНЯТТЯ

Прийняття своєї історії, своїх ран, свого досвіду. Це не означає, що потрібно ігнорувати власні слабкості або помилки. Це означає визнати їх і зрозуміти, що вони роблять вас унікальною.

Розібратися в причинах і знайти шлях до змін мені допомогла глибинна терапія, робота з МАК-картами та визначення своїх архетипів.

ТУРБОТА ПРО СЕБЕ — НЕ ЕГОЇЗМ

Після народження доньки я думала, що повинна весь свій час присвячувати лише їй. Спочатку я так і робила, і рівень втоми та стресу в мене тоді просто зашкалював. Коли ж я почала приділяти час собі, розвитку та роботі, змінилося моє ставлення до себе й до світу. Я стала щасливішою, врівноваженішою, подолала внутрішнє почуття провини.

Існує багато технік для роботи з почуттям провини. Для початку його потрібно усвідомити, зрозуміти, звідки воно прийшло та в яких сферах життя проявляється. З провиною необхідно працювати доти, доки вона не зменшиться і з часом не зникне.

Спробуйте відокремити ту частину себе, яка відчуває провину. Розмовляйте з нею, пояснюйте, що вона не винна. Нагадуйте, що ви її пробачили та їй нема чого соромитися. Хваліть її, підтримуйте і, звісно, пробачте.

ПРОЩЕННЯ — КЛЮЧ ДО ЗЦІЛЕННЯ

Важливо пробачити не тільки інших, а насамперед себе. Я пробачила себе за помилки, за моменти, коли була надто суворою до себе або робила щось неправильно.

Пам'ятайте: все на нашому шляху — це досвід, який веде до нас справжніх. Мій шлях любові до себе був довгим і важким. Але я вдячна досвіду, який допоміг мені стати тією, якою я зараз є.

Коли я дивлюся на свою дворічну доньку, я хочу, щоб вона виросла впевненою в собі жінкою. Особистістю, яка цінуватиме і любитиме себе справжню. Зараз я продовжую навчатися, розвиваю кар'єру, випустила дві книжки, мандрую та розвиваюся духовно. Тільки полюбивши себе, я зрозуміла, що мені комфортно наодинці з собою. Я — повноцінна особистість, і в мене повно життєвої енергії. Мені не потрібен партнер, щоб почуватися повноцінною й не страждати від самотності.

Моя самотність стала силою і джерелом життєвої енергії. Коли прийде час, я обов'язково зустріну «свою» людину й у нас будуть стосунки, на які ми заслуговуємо, побудовані на любові та повазі одне до одного. На цьому етапі я насолоджуюся життям. Моє колишнє сприйняття не дозволяло бачити те, що я бачу зараз. Але ж у світі стільки всього є!

На шляху до себе мене підтримали друзі, колеги та робота. Я усвідомила, що можу бути не лише психологом для інших, а й для себе. Я вчилася, практикувала й шукала відповіді в різних напрямках психології.

Зрештою я зрозуміла, що любов до себе — це фундамент, на якому будується наше щастя, добробут і майбутнє. Лише любов і прийняття себе допоможе зцілити душевні рани та змінити життя на краще. Я хочу, щоб кожен, хто читає ці рядки, віднайшов цю любов у собі.

Олена Бондар, психологиня, письменниця